План будинку являє собою двопрогінну конструктивну схему з трьома несучими стінами. Середня несуча стіна виконана у повнотілій цеглі завтовшки 64 см, у нижньому поверху - 51 см та 38 см у верхніх. Перекриття над 1,5,7 поверхами - збірні залізобетонні, над 2,3,4 та 6 поверхами - із 6 - метрових керамічних балок. На будівництві другого будинку вперше використовувались керамічні панелі перекриття завдовжки 6 м та ребристі залізобетонні панелі ребрами догори, з ребром завтовшки 22 см, з шириною 10 см та завдовжки 6 м. Для житлових будинків були розроблені секції двох типів: три двокімнатні приміщення та дві квартири - на одні сходи. Головним типом були 2 та 3 кімнатні, 4 - кімнатні приміщення складали 10 - 12 % на будинок. Однокімнатні приміщення передбачались у окремих випадках. Хрещатик має напрямок з півночі на південь, - приміщення надбали гарну орієнтацію. Багатоповерховий будинок, розташований на рельєфі (вісь вул. Б.Хмельницького), вирішено на основі каркасної конструктивної схеми, але середня несуча стіна - відсутня. Варіант, який був здійснений, є просторовою композицією трьох будинків: двох одинадцятиповерхових, розташованих на рівні Хрещатика, та чотирнадцятиповерхового, розташованого у глибині на рельєфі. Композиція цього ансамблю складається також із підпірної стіни з розташованій в ній кафе та сходи, які єднають Хрещатик з верхньою площадкою будинку. Своєрідний вигляд має будинок станції метрополітену "Хрещатик". В центрі будівлі - входи до станції метрополітену. Будівля складається з верхнього вестибюлю з касами, круглого вестибюлю ескалаторного залу, ескалаторного похилого входу та перонного залу. Над оформленням інтер`єрів станції працювали: Добровольский А.В., Коломієць Н.С., Єлізаров В.Д., Масленков Г., Кісліченко Ю., Гранаткін Г. Нижня зала вирішена пілонами, обличкована світлим мармуром; ніші у пілонах заповнені килимами із майоліки, малюнок та колір основані на українських мотивах. Джерело світла сховано за карнизом. Підлога - з полірованого чорного та сірого граніту. Кругла ескалаторна зала, перекрита куполом. В одному приміщенні з вестибюлем станції знаходився ресторан (зараз перебудований у Макдональдс). Простий, прямокутний за формою ресторан, розташовано між першим та другим будинками на Хрещатику. Фасад вирішено у суцільному склі. Симетрично входу в метро вирішено входи зі скла. У плані будинок являє собою прямокутник з внутрішнім двором. У ресторані були передбачені три невеликих банкетних зали. У нижніх поверхах були розташовані: велика банкетна зала, дієтична зала та кафе, повернуті до Хрещатика скляною стіною. Конструкції ресторану розроблялись інж. Рабіновичем Д.І., а оболонку двоякої кривизни над центральною залою ресторану розраховували інж. Дмітрієв Л.Г., Гільман Г.Б. та Городецький А.С. Новим прийомом у містобудуванні було створення бульвару упродовж лівого боку вулиці, який з`єднав майдани та просторові розриви в єдине ціле. .
